Все про вибір джембе
Вітаємо, дорогі друзі!
Перед Вами наша чергова дуже корисна стаття =) На цей раз ми розповімо Вам про джембе. Прочитавши цю статтю Ви дізнаєтеся деякі факти з історії цього музичного інструменту, який по праву може вважатися одним з найдревніших! Ви також дізнаєтеся про матеріали, з яких вони робляться і як матеріал впливає на звук та експлуатаційні характеристики барабана. Крім цього, Ви навчитеся підбирати потрібний розмір й бренд джембе в залежності від Ваших музичних потреб і багато іншого.
Історія
Джембе - західноафриканський барабан у формі кубка - найдавніший інструмент з Малі. Має відкритий вузький низ і ширший верх, на який натягується мембрана. Що ще крім нього може претендувати на звання першого інструменту? Назва інструменту складене і означає: «Джем» - міцне африканське дерево, і «Бе» - шкіра кози. Вважають, що відкрита форма корпусу походить від звичайної дробарки зерна. Історія говорить нам, що джембе з'явився в Малійскій Імперії в XII столітті. Археологи ж наполягають, що найстаріший зразок джембе, який дійшов до наших днів, датується 4 століттям до н.е. Можливо насправді вони існували набагато раніше ...
Так ось, називався він образно - Healing Drum (Цілющий Барабан). В 18-ст. просочився на територію всієї Західної Африки - в Сенегал, Гвінею, на Берег Слонової Кістки і т. д. На заході з'явився лише в 1950-х рр. завдяки ансамблю Les Ballets Africains, створеному гвінейським музикантом Фодеба Кейта. Завдяки йому весь світ дізнався, що таке африканська музика. Для африканських ритмів характерна поліритмія, коли кілька барабанних партій створюють загальний ритм. В Африці майстра гри називають djembefola. Джембефола повинен знати всі партії виконуваних в селі ритмів. Кожен ритм відповідає певній події або ритуалу. Використовувався він також, як засіб зв'язку між племенами. В Африці до джембе ставилися дуже серйозно і з повагою, наділяли його магією і сакральним змістом. Вірили, що у кожного барабана є душа і навіть ховали їх разом зі своїм господарем. Ось так)
Як грають
Грають на джембе долонями. Основні удари:
• Бас (в центр мембрани),
• Тон (основний удар по краю мембрани),
• Слеп (ляпас по краю мембрани).
Розмір
Більшість людей думає, що чим більше джембе, тим у нього нижчий звук (більше баса). Це не зовсім так тому, що чим більше, об'єм корпусу, тим потужніше резонанс, а не нижче частота. Спектр звуку у великих барабанів ширше, ніж у маленьких. Звук залежить також і від настройки, а це справа смаку. Сильна натяжка підкреслює «верх» і послаблює низ - класичний варіант настройки джембе-соло. Ті, хто любить більше низькі вібрації, бас, трохи «приспускають» барабан. Кожен може відрегулювати звук на свій смак. Головне, щоб барабан дозволяв це робити.
До речі існують різні системи натяжки:
• Мотузки. Традиційна система з декількох десятків мотузок (може бути і 20, і 30 і більше!). Мотузки протягується через отвори в мембрані і обплітають корпус. Така система дозволяє звучати барабану «точніше», бо в цьому випадку існує більша кількість точок дотику мембрани з корпусом (мембрана щільніше «сидить»). Недоліком мотузок вважається велика кількість часу і зусиль необхідних для здійснення процесу встановлення. Для новачка це може стати й зовсім непосильним завданням. Характерний представник сімейства - Toca Black Mamba ABMD-7.
• Болти. Мембрана при цьому знаходиться в металевому ободі, який кріпиться до корпусу. Натяжка здійснюється за рахунок болтів і гайок, що дозволяє значно прискорити процес. За рахунок меншої кількості точок дотику мембрани з корпусом (зазвичай це 4, 6, 8 болтів) шкіра прилягає не так щільно, що трохи позначається на звуці (не професіонали навряд знайдуть відмінності). Проте час і зусилля, зекономлені на налаштуванні такого джембе, цілком компенсують цей невеликий мінус. Ось приклад - Meinl HDJ200Y
8 дюймів (8 "). Іноді їх називають - «дитячі джембе», грати на них можуть усі - і дорослі, і діти. Маленький розмір - це не відсутність баса або звуку взагалі. Якщо барабан зроблений і налаштований добре, нехай навіть маленький, то звучить він відмінно. Брати такий для навчання не варто, так як складно домогтися гарної постановки рук (попросту руки не вміщуються). Такі барабанчики часто купують для походів адже вони легко вміщаються в рюкзаку. А також в якості невеликого сувеніра. Вага: 2-3 кг.
10 ". Відмінний вибір для походів, прогулянок і дівчат. Звучать, вже набагато потужніше «дитячих» і навіть використовуються в невеликих колективах. Також підходить для навчання, але врахуйте, що звук його все-таки не дуже силний, тому він може загубитися серед інших інструментів. Вага: 4-5 кг
11 "-12". Золота середина, універсал, цілком професійний варіант. Підходить як для сцени, так і для вуличних виступів, для навчання, і для будинку. Не забудьте, що це досить великий інструмент, тому для перенесення (та й для зберігання) Вам буде потрібен чохол. Якщо ви не знаєте, який барабан вам потрібен, беріть 12 "- і буде Вам щастя :) Вага: 5-7 кг.
13-14 ". Це сила і міць. У більшості випадків володіють глибоким басом і потужними верхами. 14-дюймовик найчастіше використовуються для професійної гри, хоча часто їх купують і новачки. Транспортують такий джембе в чохлі. Вага: 6,5-8 кг.
Бувають також і інші розміри, наприклад, 4 ", 7" або 9 ". Кожен вибирає для себе свій варіант. Хтось візьме найменший - джембе-статуетку для милого сувеніра на полиці, а комусь подавай найбільший і ексклюзивний. На смак і колір, як кажуть ...
Матеріали
Спочатку джембе робилися звичайно ж з натуральних, традиційних матеріалів, тих, що завжди були під рукою (червоне / каучукове дерево і шкура козла / теляти / антилопи). Інструменти з натуральних матеріалів мають як переваги (автентичний саунд і вид), так і недоліки (дуже примхливі в експлуатації, мають значну вагу). З розвитком технологій і появою нових синтетичних матеріалів стали змінюватися і інструменти. Джембе з синтетичних матеріалів, в порівнянні зі своїм натуральним побратимом того ж розміру - легкий, невибагливий у використанні. Звук такого барабана має свої особливості, звичайно він не такий соковитий, як у дерев'яного, проте йому притаманні свої особливі фарби. Потрібно брати і пробувати, можливо на слух ви і зовсім не помітите різниці. Зате синтетичну мембрану не потрібно постійно підтягувати, вона не розмокає від вологи, а скловолоконний корпус не боїться дощу і тріщин. До того ж пластиковий барабан НЕ важить так багато, а для деяких, наприклад, мандрівників - це головне.
Корпус
Синтетичні (з пластика або скловолокна). Звук пластикових джембе далекий від автентичного. Звучить голосно, швидше такий джембе - щось середнє між джембе і дарбукою. Вони яскраві, майже невагомі, міцні і чудово переносять підвищену вологість. Маленькі джембе із пластику, досить цікаво звучать в натовпі великих барабанів, додаючи родзинку в джем-сейшн.
З дерева. Ці джембе звучать більш автентично, але і важать набагато більше. Традиційно використовується червоне дерево і гевея, хоча іноді бувають і інші варіанти, наприклад ясен, з нього зроблений Meinl DJW3ZFA-M. Дерево може тріскатися від перепадів вологості і температури, а також від банальних ударів й падінь, так що за ними потрібно уважно доглядати. Краще зберігати і транспортувати в чохлі. Такий барабан підійде людині, яка по-справжньому закохана у джембе, насолоджується кожним візерунком на корпусі. Такій людині подобається відчувати його в своїх руках, відчувати рельєф, вагу і температуру. Все, що пов'язано з цим барабаном - цілий ритуал.
Мембрана
Синтетична. Синтетична шкіра, пластик, ПВХ, файберскін та інші. Всі синтетичні матеріали для мембрани джембе об'єднує одне - вони не дуже чутливі до навколишнього середовища. І хоча звук гарної синтетичної мембрани, як наприклад у Meinl HDJ400MC практично нічим не відрізняється від автентичного, все ж профі відчувають різницю. Не завадило б додати, що удари по синтетиці не такі м'які, як по шкірі, хоча синці можна набити і там, і там. Простий дешевий пластик (наприклад ось такий Meinl NINO-PDJ1-S-F) відрізняється більшою дзвінкість, а дорогі синтетичні мембрани покриваються ще й спеціальним шаром-глушником (файберскін). Що дозволяє звучати максимально глухо і схоже на шкіру, як наприклад - Toca TF2DJ-12R.
Натуральна. Шкіра має приємну текстуру і цікавий зовнішній вигляд (іноді навіть присутня вовна). Найчастіше використовується шкіра козла або теляти. Гарна, правильно оброблена шкіра (голена, а не оброблена вапном) надає джембе чудове, ні з чим не порівнянне, автентичне звучання. Основний недолік шкіри - це її чутливість до зовнішнього середовища (вологість, температура). Якщо мембрана зі шкіри намокне, то обов'язково «сяде» (стане м'якіше, розтягнеться, отже, зміниться натяг і висота звуку). Доведеться її підтягувати, але натягувати вологу шкіру - погана ідея. Так як же бути? Фахівці рекомендують гріти і підтягувати мембрану з натуральної шкіри перед кожним виступом (наприклад, над багаттям). А взагалі з часом у Вас з'явиться досвід, і підстроювання такого барабана не становитиме для вас особливих зусиль.
І все ж, з якого матеріалу вибрати джембе? Все дуже просто! Виходячи з усіх плюсів синтетики (легкість, невибагливість, зручність) досить нескладно зрозуміти, що - це універсальний варіант. Згодом, коли ви наберетеся досвіду, то зрозумієте який барабан-джембе вибрати наступним. Отже, ще раз, якщо Ви не знаєте, що вам більше підходить - беріть синтетику.
Поради
Сподіваємося, що Ви тепер розбираєтеся в цій темі не гірше професіонала) Якщо ви хочете вибирати джембе на нашому сайті, то вам потрібно всього лише визначитися з розміром, матеріалами і зовнішнім виглядом. Все дуже просто! = Вибрати джембе =
Ось ще кілька порад, на останок, допомога тим, хто вибирає джембе самостійно.
Зверніть увагу в першу чергу на зовнішній вигляд і розмір. Барабан повинен подобатися. Вам повинно хотітися взяти його в руки і більше не випускати =) Серйозно, без цього складно навчиться грати. Інструмент повинен притягувати, його має бути приємно тримати в руках, на ньому має хотітися грати.
Спробуйте барабан на вагу. Іноді два, на вигляд однакових, барабана можуть значно відрізнятися за вагою. Тут також одразу потрібно визначитися, що Вам більше підходить: автентичне, важке, товсте й щільне дерево, а значить і потужний резонанс або ж легкість, маневреність, мобільність і практичність.
Далі подивіться на шкіру. Біла, тонка як папір шкіра - ознака дешевої сувенірної продукції. Шкіра обов'язково повинна бути товстою, а значить і міцною. Візьміть барабан та подивіться через мембрану на світло. На шкірі не повинно бути шрамів, порізів й інших дефектів, інакше вона може порватися. І врешті-решт, якщо продавець каже, що мембрана зі шкіри - це ще не означає, що так і є;)
Огляньте корпус зовні і всередині на наявність тріщин. Якщо на ніжці присутні невеликі тріщини - нічого страшного, вони не вплинуть на звук. А ось великі тріщини на чаші, тим більше якщо вони наскрізні, на ніжці - це брак, який суттєво вплине на звук. Зменшить силу, міць звуку, а його забарвлення буде "сірим".
Також варто оглянути кромку. Вона повинна бути рівною в горизонтальній площині, закруглена, без вм'ятин і гострих країв. В іншому випадку Ви будете відбивати собі пальці при грі, а мембрана на цьому місці скоро перетреться.
Тепер подивіться на кільця і мотузки. Мотузка повинна виглядати міцною, без пошкоджень і браку. Коли у джембе замість нижнього металевого кільця - мотузка, то це - ознака дешевої, скоріше навіть сувенірної продукції. Такий барабан неможливо нормально налаштувати. Для навчання і гри не рекомендується.
Ну, ось ми і дійшли до звуку джембе. Вся справа в тому, що звук барабана залежить від натягу мембрани, а налаштування- це справа смаку. Якісний барабан звичайно ж і звучати буде добре, але справа тут не тільки в матеріалах, а й в «прямоті рук» його господаря. Від Вашої майстерності буде на пряму залежати якість саунду. Новачок, який толком і барабан в руках не тримав, навряд чи зможе витягти пристойний звук навіть з самого крутого інструменту. Майстер же, навпаки, зможе ефектно зіграти і на найдешевшому. Так що вчіться, набирайтеся досвіду, а ми Вам у цьому із задоволенням допоможемо!
050 338 09 00 »